Kharkiv Scientific School of Nuclear Physics: Ruvin Garber (1909–2001) / Харківська наукова школа ядерної фізики: Рувін Йосель-Гиршевич Гарбер (1909–2001 рр.)

29 січ. 2026 р., 14:30
20 хв

Доповідач

Проф. Maryna Gutnyk (NTU KPI)

Опис

Серед представників фізичної школи ядерних досліджень Харкова не можна оминути постать талановитого дослідника-фізика, доктора фізико-математичних наук, професора, Лауреата Премії НАН України імені К. Д. Синельникова – Рувіна Йосель-Гиршевича Гарбера. Він народився 13 січня 1909 р. в Одесі у багатодітній родині (у родині було 8 дітей). Батько працював робітником, мати була домогосподаркою. Після короткого навчання у початковій школі рано почав працювати. З 16 років працював токарем Одеського машинобудівного заводу та навчався. У 1931 р. закінчив Одеський індустріальний інститут і відразу отримав запрошення до аспірантурі новоутвореного Українського фізико-технічного інституту (УФТІ). Після захисту кандидатської дисертації Рувін Гарбер залишився працювати на посаді старшого наукового співробітника УФТІ, керував групою пластичної деформації у лабораторії кристалів. Під керівництвом І. В. Обреїмова займався науковими дослідженнями і у 1938 р. відкрив явище пружного двійникування кристалів. Далі, на посаді наукового керівника лабораторії УФТІ, потім начальника відділу лабораторії, займався систематичними дослідження впливу розміру зерна на процеси двійникування технічного заліза. Подальша наукова діяльність науковця була спрямована на вивчення міцності й пластичності кристалів, теорію поширення дислокацій та дефектів у твердих тілах. Праці вченого стали підґрунтям для розвитку сучасної кристалографії, матеріалознавства і фізики дефектів. увін Гарбер зробив значний внесок у формування системи підготовки як наукових так й інженерних кадрів. Він працював закладах вищої освіти Харкова, Алма-Ати. Був завідувачем кафедри фізики Харківських інститутів.
Безумовно, наукові здобутки Рувіна Гарбера у галузі фізики твердого тіла мали вагоме значення у розумінні механічної поведінки кристалів та матеріалів, сприяли становленню та визнанню української науки у світі. Результати наукової діяльності вченого стали основою класичних теорій дислокацій, релаксації і пластичності. За монографію «Обратимая пластичность кристаллов» науковець отримав Премію імені К.Д. Синельникова (1999 р.) за визначні досягнення у галузі ядерної фізики.

Author

Співавтор

Проф. Maryna Gutnyk (NTU KPI)

Матеріали презентації